|
Булінг
Протидія булінгуБулінг (цькування) — діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
Реагування адміністрації на випадки булінгу (цькування) в ліцеї здійснюється на таких принципах:
Повідомлення, заява про випадки булінгу (цькування) подається на ім’я директора (дотримується конфіденційність). Відповідно до такої заяви, директор ліцею видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор ліцею створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (Далі – Комісія) та скликає засідання. До складу такої комісії можуть входити педагогічні працівники (в тому числі психолог чи соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор ліцею та інші зацікавлені особи. Якщо комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор ліцею зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної Поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної Поліції України із заявою. Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:Телефони довіри:
|